Чому таке неоднозначне ставлення до українців в країнах ЄС?

11.05.2017 10:35

  Багато з наших співвітчизників виїхало за кордон в пошуках кращої долі. Хто на заробітки, а хто з надією залишитись там на завжди. У кожного з них процес еміграції, будь то трудової, чи переїзд на постійне місце проживання, проходить по різному і у кожного свій досвід. На жаль, цей досвід не завжди позитивний. Більшість українців, рахують, що закордоном їм будуть раді і будуть цінувати за їх працьовитість і освіченість. Адже у багатьох є одна, а подекуди й декілька вищих освіт. З одного боку так воно і є. За це їх цінують роботодавці. Хоча громадян ЄС дивує, по перше - для чого дві і більше Вищі освіти, по друге - чого людина з повною Вищою освітою, виконує некваліфіковану роботу?

  Багато громадян ЄС з країн колишнього Східного блоку, таких як Словаччина, Чехія, Польща мають можливість безперешкодно їхати працювати в країни з більшим життєвим рівнем, де можна заробити в декілька разів більше ніж вдома. Але вже пройшов бум, массового відтоку робочої сили з цих країн. Це пов'язано в першу чергу із зростанням єкономіки і рівня зарплат, хоча вони ще далеко не конкурентні більш розвиненим країнам Євросоюзу. Але тим не менше, це вже є причиною залишитись працювати вдома ( звісно не для всіх), а не митаритись по чужині. Та тут постає інша проблема. Роботодавці шукають більш дешеву робочу силу, що сильно уповільнює зростання зарплат для місцевого населення. Це в свою чергу, породжує неприязнь до чужинців, які готові працювати по 14-16 годин за мінімальну зарплату. Шанувальники соціальних мереж, які є учасниками відповідних пабліків, мали не одноразову можливість в цьому переконуватись, читаючи пропозиції працевлаштування для українців. В більшості випадків, там ставиться наголос на можливість працювати по 300-360 годин в місяць (14-16 годин в день, 6 днів на тиждень). Для жителів України 600-900 євро (17-26 тисяч грн.) - це великі гроші, яких вдома не заробити. Для жителів Східної Європи цих грошей хватає тільки на саме необхідне, так як там немає такого поняття, як не оплачені комунальні послуги чи не сплачені податки. Санкції досить жорсткі. Багато українців питають: " А хто не дає працювати європейцям більше, вони й так зажралися..." Є обмеження в законі, про кількість робочих годин на рік. Я не буду в цій статті зупинятись на тонконщах в законах та податкових деклараціях. Так, з іноземною робочою силою в цьому плані трохи простіше, і роботодавці видумують безліч схем, щоб іноземці працювали багато годин за ті гроші, за які жоден місцевий працювати не буде.

  Говорячи простими словами, для звичайних жителів Східноєвропейських країн членів ЄС, робоча сила з України, Білорусі і т.д. є небажаною конкуренцією, вже не кажучи про те, що Україну вважають країною третього світу. З цим фактом, на жаль досить важко боротись. Але українців це не зупиняє. І хто вже спробував життя в Європі, старається всіма силами там втриматись чим на довше. В ЄС це добре розуміють і з кожним роком еміграційні закони стають більш жорсткі та безкомромісні. Більш лояльне ставлення до молоді, яка вирішила там отримати освіту. У них більше перспектив, ніж у звичайних заробітчан.